<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://patrioting.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Tue, 18 Jun 2013 17:08:18 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://patrioting.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Микола Костянтинович Реріх</title>
			<description>&lt;div&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(32, 32, 32); font-family: tahoma, Helvetica, sans-serif, arial; font-size: 12px; line-height: 18px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/51/N_Roerich.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;300px&quot; height=&quot;500px&quot; style=&quot;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(32, 32, 32); font-family: tahoma, Helvetica, sans-serif, arial; font-size: 12px; line-height: 18px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Микола Костянтинович Реріх народився 9 жовтня (за старим стилем - 27 вересня) 1874 р. в Петербурзі, в родині нотаріуса Окружного суду Санкт-Петербурга (з 1873). Батько Миколи, Костянтин Федорович Реріх, в 1860 одружився на Марії Василівні Калашниковій і оселився з нею в Санкт-Петербурзі - в особняку на Миколаївській набережній (нині Університетська), у якому відкрив власну юридичну контору. Крім Миколи, в сім&apos;ї було ще троє дітей: молодші брати Борис і Володимир і старша сестра Лідія. Разом із сім&apos;єю жив і дідусь по лінії батька, Федір Іванович (помер у віці 105 років), що володів колекцією масонських символів. Літні та зимові канікули сім&apos;я Реріхів проводила в заміському маєтку Ізвара, придбаному Костянтином Реріхом в 1872 у графа Семена Воронцова (назва &quot;Ізвара” було дано помістю Воронцовим після повернення з подорожі по Індії; в перекладі з санскриту означає”Бог” або &quot;Божий Дух”). У 1883 Микола Реріх здав вступні іспити в одну з кращих і дорогих приватних шкіл Санкт-Петербурга - гімназію Карла фон Мая. Іспити були здані з такою легкістю, що фон Мая вигукнув:”Буде професором!”. Більшість предметів викладалося німецькою мовою. Серед різноманітних захоплень Миколи було малювання, географія, історія, археологія, колекціонування мінералів, верхова їзда, полювання. Першим вчителем малювання був друг батька Миколи - художник Михайло Микешин.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;br style=&quot;color: rgb(32, 32, 32); font-family: tahoma, Helvetica, sans-serif, arial; font-size: 12px; line-height: 18px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(32, 32, 32); font-family: tahoma, Helvetica, sans-serif, arial; font-size: 12px; line-height: 18px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;У 1893 Микола Реріх поступив в Петербурзьку Академію мистецтв, де навчався у А. І. Куїнджі (закінчив у 1897). Одночасно, за умовою, висловленим батьком, який бажав синові більш практичної освіти, Микола вступив на юридичний факультет до Державного Університету (закінчив 1898); прослухав курс історико-філологічного факультету. Одночасно з навчанням в Університеті Микола Реріх починає заробляти ілюструванням в журналах &quot;Зірка” і &apos;”Всесвітня ілюстрація”і іконописом, отримавши замовлення від кількох церков. У 1897 М. К. Реріх в числі інших учнів Куїнджі залишає Академію на знак протесту проти звільнення улюбленого вчителя і продовжує працювати над розпочатою серією картин на теми життя стародавніх слов&apos;ян (&quot;Початок Русі. Слов&apos;яни”). Стародавні літописи і книги більш грунтовно став вивчати з 1895, коли познайомився з В. В. Стасовим, що завідував художнім відділом у Публічній бібліотеці. Ще в роки навчання в університеті Реріх вступив в члени Російського Археологічного Товариства.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-27</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-27</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 17:08:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Левко Мацієвич - український корабельний інженер, перший український авіатор.</title>
			<description>&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/Foto/Levko_Macievich/433px-D09BD0B5D0B2D0BAD0BE_D09CD0B-0ySm_.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;b style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px;&quot;&gt;Мацієвич Левко Макарович -&amp;nbsp;&lt;/b&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;український корабельний&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80&quot; title=&quot;Інженер&quot; style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;&quot;&gt;інженер&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;,&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&quot; title=&quot;Суднобудування&quot; style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;&quot;&gt;суднобудівник&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;, автор проектів кораблів,&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD&quot; title=&quot;Підводний човен&quot; style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;&quot;&gt;підводних човнів&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;, протимінних заслонів, морських&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD&quot; title=&quot;Аероплан&quot; class=&quot;mw-redirect&quot; style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;&quot;&gt;аеропланів&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;тощо,&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;b style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px;&quot;&gt;перший український авіатор&lt;/b&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;, громадський і політичний діяч. Один із засновників&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Революційна українська партія&quot; style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;&quot;&gt;Української революційної партії&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-family: sans-serif; font-size: 13px; line-height: 19.1875px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-26</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-26</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 16:04:52 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Знаменитий хореограф, танцівник, балетмейстер, теоретик балетного мистецтва</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Серж Лифа&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt;р&lt;/strong&gt; (Сергій Михайлович Лифар, фр. Serge Lifar, 2 (15) квітня 1905, Київ — 15 грудня, 1986, Лозанна, Швейцарія) — балетний танцівник та хореограф українського походження, відомий як один із найвидатніших танцівників XX сторіччя. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття».&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/200px-lifar_s.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;400&quot; height=&quot;550&quot; style=&quot;margin-left: 100px;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Cерж (Сергій Михайлович) Лифар народився у Києві в заможній сім&apos;ї чиновника департаменту водного і лісового господарства Михайла Лифаря і його дружини Софії. Родинне коріння сім&apos;ї Лифарів сягає козацьких часів. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Дитячі роки Сергій провів на вулиці Тарасівській. Хлопчиком співав у хорі Софіївського собору, вчився грати на фортепіано в Київській консерваторії, навчався у балетній студії відомого балетмейстера Київської опери Броніслави Ніжинської.&lt;br&gt;&amp;nbsp;Після закінченні гімназії Сергій поїхав до Європи і вступив у трупу Дягіляєва, де продовжував навчання під керівництвом Броніслави Ніжинської та Енріке Чекетті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;В антрепризі &quot;Російський балет С.Дягілєєва&quot; Лифар проходить шлях від артиста кордебалету до першого соліста і балетмейстера. Він виконує головні партії в балетах: &quot;Жар-птиця&quot;, &quot;Аполлон Мусагет&quot;, &quot;Петрушка&quot; (роль Арапа), &quot;Блудний син&quot;.&lt;br&gt;&amp;nbsp;Після смерті Дягілєєва в 1929 р. Серж Лифар переходить до Паризької &quot;Гранд-Опери&quot;, де понад 30 років був солістом, балетмейстером і педагогом. Під його керівництвом балетна трупа першого театру Франції - легендарної &quot;Гранд-Опери&quot; стає однією з кращих у Європі.&lt;br&gt; Як балетмейстер він дебютував 1929 р. з роботою &quot;Байка про лисицю&quot;. Потім поставив понад 200 балетів, дивертисментів (в оперних спектаклях) і окремих концертних номерів.&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-25</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-25</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 15:15:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Скарб Павла Полуботка</title>
			<description>&amp;nbsp;Павло Полуботок - український гетьман. Відомий тим, що був дуже багатий, і, тікаючи в складні часи з України, вивіз своє багатство в Англію, і залишив все в англійському банку під відсотки. Вчені підрахували, що за 400 років, враховуючи величину суми, яку поклав Полуботок, набігла така сума, що кожна українська сім&apos;я могла отримати б по кілограму золота!&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/250px-Nash_polubotok.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;400&quot;&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-24</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-24</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 09:30:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Головний банкір Канади - українець</title>
			<description>&lt;p&gt;У Канаді головним банкіром країни став Стівен Полоз - канадський українець у третьому поколінні.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/337637.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;400&quot; height=&quot;300&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&amp;nbsp;Уперше в історії Канади головним банкіром став українець. Канадського українця у третьому поколінні Стівена Полоза обрали на посаду керівника Банку Канади.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&amp;nbsp;Українська громада Канади вже привітала Полоза у зв&apos;язку з важливим призначенням.&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-23</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-23</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 09:13:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Навчила Францію культури</title>
			<description>Всі знають Францію як країну з високою культурою, проте тисячу років тому, культура та звичаї у Франції були інші, і швидше викликали б огиду ніж признання. В ті часи у Франції ніхто не їв&amp;nbsp;( та й не вмів їсти) столовими приборами, всі їли руками. Французи ткож мали своє бачення чистоти - мились вони вкрай рідко, бо не бачили в цьому необхідності, зате вони лили на себе &quot;літри&quot; парфумів... &amp;nbsp;Проте все змінилося під час правлння...&lt;p&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/koroleva_anna_jaroslavna-koroleva_anna_jaroslavna-.png&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;400&quot;&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-22</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-22</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 08:57:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Найглибша станція метрополітену у світі - Арсенальна</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center; margin: 0.4em 0px 0.5em; line-height: 19.1875px; font-family: sans-serif; font-size: 13px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/Foto/Arsenalna/800px-Arsenalna_metro_station_Kiev_2010_07.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.4em 0px 0.5em; line-height: 19.1875px; font-family: sans-serif; font-size: 13px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;b&gt;«Арсена́льна»&lt;/b&gt;&amp;nbsp;— станція&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE&quot; title=&quot;Київське метро&quot; class=&quot;mw-redirect&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;Київського метрополітену&lt;/a&gt;. Розташована на&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Святошинсько-Броварська лінія&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;Святошинсько-Броварській лінії&lt;/a&gt;&amp;nbsp;між станціями&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE)&quot; title=&quot;Хрещатик (станція метро)&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;«Хрещатик»&lt;/a&gt;&amp;nbsp;і&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE)&quot; title=&quot;Дніпро (станція метро)&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;«Дніпро»&lt;/a&gt;. Відкрита&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0&quot; title=&quot;6 листопада&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;6 листопада&lt;/a&gt;&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://uk.wikipedia.org/wiki/1960&quot; title=&quot;1960&quot; style=&quot;text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;&quot;&gt;1960 року&lt;/a&gt;&amp;nbsp;у складі першої черги будівництва. Пасажиропотік — 26,1 тис. осіб/добу.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.4em 0px 0.5em; font-family: sans-serif; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 13px; line-height: 19.1875px;&quot;&gt;Наразі&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;line-height: 10.828125px; white-space: nowrap;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height: 19.1875px;&quot;&gt;станція вважається найглибшою у світі&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height: 19.1875px;&quot;&gt;, вона споруджена на глибині 105,5 метрів.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-21</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-21</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 08:54:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Іван Піддубний</title>
			<description>&lt;p&gt;Іван Максимович Піддубний (26 вересня (8 жовтня) 1871, Богодухівка — 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край, Росія) — український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк)&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/88038e85168ff1d358961207.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;500&quot; height=&quot;300&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;br&gt;Народився 26 вересня 1871 року на Полтавщині, неподалік містечка Золотоноші, у селі Богодухівці (тепер Чорнобаївський район Черкаської області) в сім&apos;ї селянина Максима Піддубного, козацький рід якого славився великою силою. Іван Піддубний також дістав від предків великий зріст і витривалість, а по лінії матері, яка гарно співала, — тонкий музичний слух і в дитинстві по неділях і святах співав у церковному хорі...&lt;br&gt;&lt;br&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-20</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-20</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 08:41:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україна - найсильніша нація</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;font size=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Україна виборола перше місце у змаганні &quot;&lt;b&gt;Найсильніша нація світ&lt;/b&gt;у&quot; у 2003 та 2004 роках. До її &amp;nbsp;складу входив український &quot;strongman&quot;(стронгмен) &lt;i&gt;Василь Вірастюк&lt;/i&gt;, який неодноразово отримував титул &quot;&lt;b&gt;Найсильніша людина світу&lt;/b&gt;&quot;.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;https://patrioting.at.ua/9294.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-19</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-19</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 08:28:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Галич - столиця України</title>
			<description>&lt;p&gt;Га́лич — місто, колишній центр Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою ХІІІ ст. до 898 року. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». У 1367 році Галич отримав магдебурзьке право.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/25/Halych_panoramics.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;750&quot; height=&quot;200&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;br&gt;Сьогодні Галич — районний центр Івано-Франківської області з населенням близько 6,4 тис. осіб, адміністративний центр Галицької районної ради.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Галич розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру м.Івано-Франківськ</description>
			
			<link>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-18</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://patrioting.at.ua/publ/1-1-0-18</guid>
			<pubDate>Tue, 18 Jun 2013 08:25:45 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>