Станція глибокого закладення, «англійського типу» — з коротким середнім залом — єдина такого типу в Києві. Середній зал з'єднаний з кожною платформою двома проходами-порталами. Є окремий додатковий прохід між двома платформами. Середній зал сполучений з поверхнею тристрічковими двомаршевими ескалаторами з проміжним підземним вестибюлем. Наземний вестибюль є прямокутною будівлею, увінчаною куполом.

Найглибша станція київського метро, розташована на глибині 105,5 м. Глибина станції вплинула на її конструкцію. Товсті пілони розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило зменшити вартість побудови станції. Облицювання звичайне для станцій першої черги — білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. Стандартні також мармурові лави та решітки колійної стіни.

У торці середнього залу був розташований художній барельєф, присвячений січневому 1918 року повстаннюробітників заводу «Арсенал», який на початку 1990-х років був демонтований, не зберігся.

Наземний вестибюль станції розташований на Арсенальній площі. Поєднання білого оргскла, барельєфа, червоних та чорних гранітних плит підлоги та світлого мармуру стін підпорядковано загальній ідеї тематичного оформлення станції.

Неподалік станції — Парк Вічної Слави з меморіальним комплексом, Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац,Верховна Рада та Кабінет міністрів України.