У листопаді 2004 Міжнародна федерація аеронавтики внесла Ан-225 у Книгу рекордів Гіннесса за його 240 рекордів.

Ан-225 було створено в першу чергу для потреб радянської космічної програми в частині транспортування вантажів і зокрема — космічних кораблів багаторазового використання «Буран» і компонентів ракетної системи «Енергія». Літак може перевозити і великогабаритні вантажі іншого призначення. Вантажі можуть розміщуватись як у фюзеляжі, так і «на спині». Мета створення Ан-225 була майже ідентичною меті створення американського Shuttle Carrier Aircraft.

Розробка літака почалася у 1985 році. На створення літака пішов рекордно короткий термін — 3,5 роки. Це стало можливим завдяки широкій уніфікації вузлів і агрегатів нового літака з вузлами та агрегатами літака Ан-124, який служив основою для нового літака.

Фюзеляж Ан-225 має такий же поперечний розріз, що й Ан-124, однак його довжину суттєво збільшено. Вантажна кабіна літака має довжину 43 метри, ширину 6,4 метри і висоту 4,4 метри. Вантажний відсік герметизований. Над вантажним відсіком розташовано пасажирський салон на 60-70 чоловік. З метою зменшення маси було вирішено відмовитись від заднього вантажного люка, однак носовий люк, що відкривається вгору, як і система присідання передніх опор шасі залишилися. Тривалість відкривання носової вантажної рампи — 7 хвилин. Є засоби механізації вантажних робіт. Над фюзеляжем розміщено вузли кріплення великогабаритних вантажів, зокрема ПКЛ «Буран» і елементів РН «Енергія».

Основні опори змінено суттєво, хоча й з мінімальними конструктивними змінами. Замість п'яти двоколісних опор з кожного борту тут встановлено сім таких самих.

Чотири останні ряди двоколісних візків при маневруванні та на злітній смузі самоорієнтуються, а на зльоті чи сіданні — стопоряться. Ан-225 розвертається на смузі шириною 60 метрів.

Крило Ан-225 також являє собою модифікацію крила Ан-124. Воно доповнено новою центральною секцією, збільшено його розмах. Для забезпечення можливості перевезення вантажів «на спині», на літаку встановлено двокільове вертикальне оперення.

Завдяки цьому на зовнішній підвісці можуть перевозитись вантажі, габарити яких перевищують можливості інших транспортних засобів, наприклад, ректифікаційні колони діаметром 7-10 метрів і довжиною до 70 метрів.

Кабіна розрахована на екіпаж літака з 6 чоловік — командира, другого пілота, старшого бортінженера, бортінженера, штурмана і радиста. Передбачено і приміщення для другого екіпажу.

На літаку встановлено бортове радіоелектронне обладнання, приблизно аналогічне обладнанню Ан-124. Так, електродистанційна система керування, створена для «Руслана», використана і в «Мрії». Дві діелектричні зони в носовому обтічнику захищають метеорологічну радіолокаційну станцію переднього огляду і радар наземної навігації.

Дослідний зразок здійснив свій перший політ 21 грудня 1988 року, а в березні 1989 року, в одному польоті з максимальною злітною масою понад 500 000 кг (1 100 000 фунтів) було встановлено 106 світових рекордів і рекордів для літаків даного класу.

Ан-225 з «Бураном»

Ан-225 з «Бураном» у польоті

13 травня 1989 року Ан-225 перевіз ПКЛ «Буран» з міста Жуковський в Байконур. Через місяць цю комбінацію літака і космічного човника було продемонстровано на Паризькому авіасалоні. У вересні 1990 року Ан-225 «Мрія» з'явився на авіашоу в Фарнборо, Англія, а в 1991 знову — в Ле-Бурже. В серпні 1993 року на авіашоу МАКС-93 в Жуковському Ан-225 «Мрія» «виступав» вже з українським прапором на хвостовому оперенні і бортовим номером UR-82060.

Нині існує лише один функціонуючий літак Ан-225. Він надає комерційні послуги з перевезення надважких та нестандартних вантажів до 250 000 кілограм. Будівництво другого Ан-225 було практично завершено в кінці 1980-х, згідно з радянською космічною програмою. Розпад Радянського Союзу у 1990 і закриття програми «Енергія-Буран», єдиний функціонуючий Ан-225 було поміщено в ангар, його двигуни було демонтовано для використання на літаках Ан-124. Другий близький до завершення Ан-225 було також законсервовано й поміщено в ангар. На 2010 рік роботи над другим екземпляром не ведуться, однак поступово назріває необхідність його добудування. Конструкції планера постійно проводять ревізію, подовжують ресурс. В випадку добудовування виробу сер. № 01-02, його екслуатаційні та економічні характеристики будуть дещо ліпші за перший екземпляр сер. № 01-01. це пов'язано з тим, що маса конструкції буде знижена за рахунок сучасних конструктивних рішень — використання нових технологій та матеріалів.

У кінці 1980-х радянський уряд шукав шляхів отримання зиску від досягнень своєї військової промисловості. У 1989 АНТК Антонова створила холдингову компанію з надання послуг з перевезень важких вантажів під назвою «Авіалінії Антонова», що знаходилась у Києві та працювала з аеропорту Станстед поблизу Лондона в співпраці з компанією Air Foyle HeavyLift. Компанія почала роботу з флотом, що складався з чотирьох Ан-124-100 і трьох Ан-12, але наприкінці 1990-х стало очевидним, що є потреба у літаку більшому за Ан-124. Зважаючи на цю потребу, законсервований Ан-225 було реконструйовано, модифіковано для перевезення важких вантажів і повернено в роботу під керівництвом «Авіаліній Антонова».

26 травня 2001 року Ан-225 отримав сертифікат типу від Авіаційного Регістру Міждержавного Авіаційного Комітету. Перший комерційний політ «Мрія» здійснила 31 січня 2002 року зі Штутгарта до королівства Оман з 187,5-тонним вантажем продуктів харчування для американських військових, розташованих у країні. З того часу Ан-225 став на ряду з «Русланом» «робочою конячкою» в парку літаків «Авіаліній Антонова» завдяки можливості транспортування об'єктів, що раніше не можна було перевезти повітрям, таких як локомотиви і 150-тонні генератори. Можливість швидкого транспортування великогабаритних вантажів, що необхідні постраждалим від стихійних лих, забезпечило літаку репутацію цінного помічника для гуманітарних організацій.

Починаючи з липня 2003 Ан-225, разом з літаками Ан-124, відвантажив понад 800 тонн обладнання для гуманітарних місій в Іраку. Ан-225 також був залучений урядом США для транспортування військового забезпечення на Близький Схід для підтримки коаліційних військ.

Ведуться розробки щодо використання літака для запуску космічних літальних апаратів. Найцікавішим проектом на сьогодні є спільна російсько-українська авіаційно-космічна система БАКС. Вона представляє собою двоступінчастий комплекс повітряного старту, що складається з літака-носія Ан-225, на якому встановлюється орбітальний літак чи вантажний контейнер. Це приблизно в 12 разів зменшило б вартість виведення вантажів на орбіту.

У серпні 2009 року «Мрія» була занесена до Книги рекордів Гіннесса за перевезення найбільшого в історії авіації моновантажу загальною вагою в 187,6 тонни. Це був генератор вагою у 174 тонни, що транспортувався разом із спеціальною рамою з німецького Франкфурта в Єреван, для нової вірменської електростанції. Екіпаж  отримав сертифікат, що свідчить про внесення рекорду судна в «Книгу рекордів Гіннеса».

10 червня 2010 на замовлення однієї з провідних фрейтфорвардингових і логістичних компаній GEODIS WILSON A/S українським літаком Ан-225 був перевезений найдовший вантаж в історії повітряних перевезень — дві лопаті вітряка довжиною 42,1 м кожна з Китаю (аеропорт м. Шицзячжуан) в Данію (аеропорт Воєнс/Скридструп).

25 березня 2011 року літак Ан-225 авіакомпанії «Авіалінії Антонова» доставив до Японії гуманітарні вантажі, генератори і техніку загальною масою 140 т. для постраждалих від землетрусів та цунамі, на замовлення уряду Франції[6].

У жовтні 2012 літак доставив до Душанбе обладнання для Нурецкої гідроелектростанції, виготовлене в Харкові, ВАТ «Корпорація ТУРБОАТОМ». Вантаж загальною вагою 125 тонн складався з колеса турбіни масою 57 тонн, кришки турбіни 36 тонн і супутнього обладнання. Тільки Ан−225 міг доставити такий вантаж до місця призначення за один рейс.